Насамперед зауважимо, що не варто сподіватися на те, що є чарівна таблетка, яка зробить вашу дитину спокійною і уважною раз і назавжди. Щоб досягти цього, потрібно бути терплячими і дуже наполегливими.
Давайте розберемося, як же допомогти гіперактивній і неуважній дитині.
Відомо, що при грамотному підході до навчання і виховання така дитина може бути досить успішною в самих різних сферах діяльності.
Перш за все поясніть вчителю чи вихователю, що дитина поводиться саме так не тому, що хоче дошкулити чи погано вихована. В ідеалі потрібно виробити тактику спільно. Не дозволяйте принижувати і соромити дитину прилюдно, навіть якщо вона поводиться неприпустимо.
Контролюйте свої власні емоції. Іноді це буває дуже важко, адже імпульсивність і нестриманість таких дітей може створювати неприємні і складні ситуації, але зняти напругу можна тільки спокійним спілкуванням. Вчіться не надавати провинам надмірного значення. Не карайте дитину, якщо вона щось зробила через незнання, випадково чи через помилку дорослих.
Крики, фізичні покарання, страх дорослого не тільки не допомагають, а і погіршують становище. Дитина постійно знаходиться між двох вогнів: нездатності керувати своєю поведінкою і батьківським гнівом. Це породжує напруження, яке рано чи пізно призведе до ще нервового зриву.
Розмовляйте з дитиною зацікавлено. Всім виглядом треба показувати, що ви уважно слухаєте і серйозно ставитеся до її слів. Заохочуйте повні відповіді, не демонструйте свого невдоволення, роздратування і нетерпіння.
Дотримуйтесь чітких вимог до дитини, враховуючи її можливості. Тим самим ви полегшите завдання, допоможете впорядкувати їй свої дії. Наполягайте на виконанні цих вимог у будь-якому випадку, але робіть це спокійно і доброзичливо.
Слідкуйте за режимом дня. Для дитини з СДУГ це особливо важливо, тому що це заспокоює, допомагає долати незібраність і розподіляти свій час. Їй дуже складно утримувати в голові програму дій – навіть звичайне прибирання в кімнаті ставить у глухий кут: що робити спочатку, а що потім? Якщо ж ви допоможете скласти план, це полегшить життя і вам, і дитині. Оскільки гіперактивним дітям часто буває складно заспокоїтися перед сном, потрібно присвятити не менш 40 хвилин розслабленню. Це може бути прогулянка, теплий душ, розслабляючий масаж. Якщо щось в режимі дня змінюється, заздалегідь обговоріть це з дитиною, розкажіть, чому це відбувається.
Допоможіть дитині у виконання домашніх завдань. Подбайте про постійне місце, де її ніхто і ніщо не буде відволікати – ні інші члени сім’ї, ні кішка, ні телевізор. Починайте і закінчуйте заняття тим, що у дитини добре виходить. Розділяйте задачу на послідовні етапи, давайте зрозумілі короткі інструкції: «заштрихуй картинку, зафарбуй червоним кольором». Попросіть дитину повторити завдання і тільки після цього дозвольте приступати до роботи. Пояснюйте стільки разів, скільки потрібно для розуміння завдання.
Якщо дитина зірвалася, сталася істерика — відволікайте, забирайте в спокійне місце, але ні в якому разі не кричіть і не лайте. Можна, наприклад, умити обличчя холодною водою.
Чи потрібні ліки для гіперактивної і неуважної дитини?
Про те, чи правомірне застосування ліків при СДУГ, ведуться запеклі суперечки з того моменту, коли для лікування СДУГ в США почали широко застосовувати препарат риталін з діючою речовиною «метилфенидат». З’явився навіть термін «ріталінове покоління», який придумали прихильники теорії загальної змови психіатрів і фармакологів – зокрема, це стверджують саєнтологи (правда, вони виступають проти психіатрії взагалі).
Ці ліки відносяться до психостимуляторів, вони, згідно з офіційним описом, не загальмовують і не гасять імпульсивність, але допомагають зосередитися і концентрувати увагу. Дослідження короткострокового і довгострокового впливу ріталіну тривають донині, і дискусія не вщухає. Противники ріталіну стверджують, що його застосування робить дітей більш чутливим до наркотиків, але дослідження, проведені Massachusetts General Hospital і Harvard Medical School, не підтвердили це припущення.
Важливо розуміти, що і риталін, і його аналоги є ліками, які призначаються строго індивідуально і контролюються лікарем. Невідповідний препарат або неправильно призначена доза можуть посилити симптоми СДУГ або призвести до нервових тіків, депресії і безлічі інших побічних явищ, аж до коми. Тому в більшості країн він входить в список «контрольованих речовин», медична цінність яких поєднується з високим ризиком зловживання. Отримати їх можна тільки за спеціальними рецептами, застосовувати – під контролем лікаря. У Великобританії, Австралії та Канаді, наприклад, якщо у вас виявлять упаковку ріталіну, але ви не представите рецепт, можна відправитися у в’язницю на строк до 14 років. Тому ні в якому разі не треба намагатися самостійно знайти і давати дитині ці ліки.
Отже, гіперактивність і неуважність – це поведінковий розлад, впоратися з яким дитина сама не в змозі. Тому якщо ви вважаєте, що поведінка вашої дитини не вкладається в прийняті норми, серйозно отруює вам і їй життя, якщо ви не можете впоратися з цим, вирушайте до фахівців і ретельно обстежте дитину.
Потім разом з лікарями, вчителями та психологами побудуйте стратегію поведінки і навчання, набирайтеся терпіння і крок за кроком вчіть дитину (та й себе!) Правильно поводитися з самою собою. Це — найголовніше і найважче. Але хіба може бути для люблячих батьків щось важливіше, ніж допомога дитині знайти себе в цьому світі, стати впевненою та успішною.